прикілок

ПРИ́КІЛОК, лка, ч., розм.

Те саме, що при́кіл.

Стоять прикілки у тину височенькі (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. прикілок — при́кілок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прикілок — див. палиця  Словник синонімів Вусика
3. прикілок — -лка, ч., розм. Те саме, що прикіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прикілок — КІЛО́К (груба палиця, жердина, загострена з одного або двох кінців), КІЛ, ПА́КІЛ діал., КО́ЛИК діал.; ПА́ЛЯ (перев. загострена вгорі жердина, яку в давнину використовували для виконання смертної кари); ТИНИ́НА розм.  Словник синонімів української мови
5. прикілок — При́кілок, -лка; -кілки, -лків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прикілок — ПРИ́КІЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що при́кіл. Стоять прикілки у тину височенькі (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах