примножувач

ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, ч., книжн.

Той, хто примножує, збагачує що-небудь.

Письменник П. Панч є глибоким знавцем української народно-поетичної творчості, невтомним примножувачем багатств рідної мови (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. примножувач — примно́жувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. примножувач — -а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примножувач — ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Не для красного слова мовиться: народ — творець історії. Він є таким насправді — в силу свого історичного покликання, свого буття...  Словник української мови в 11 томах