Великий тлумачний словник сучасної мови

примножувач

примно́жувач

-а, ч., книжн.

Той, хто примножує, збагачує що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. примножувач — примно́жувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. примножувач — ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Письменник П. Панч є глибоким знавцем української народно-поетичної творчості, невтомним примножувачем багатств рідної мови (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. примножувач — ПРИМНО́ЖУВАЧ, а, ч., книжн. Той, хто примножує, збагачує що-небудь. Не для красного слова мовиться: народ — творець історії. Він є таким насправді — в силу свого історичного покликання, свого буття...  Словник української мови в 11 томах