припертий

ПРИПЕ́РТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до припе́рти.

Опинившись за стадіоном, Терезка помітила Бобальку, який стояв на сідлі велосипеда, припертого до паркана, і стежив за грою (М. Томчаній);

Та тут уже не можна було йти посеред дороги, й колона мусила розтягтись, приперта вартою до парканів, ставши безкраєю [безкрайою], загубивши в імлі початок і кінець (І. Багряний);

Полковникові здалося, що Панчоха припертий до стіни запитаннями Ходкевича, і він знов присікався до нього (Іван Ле);

Припертий на слизьке німець, зрештою, добував із своєї торби нещасну копійчану бірку (О. Гончар);

Влетівши до міста на конях і опинившися серед тісного косівського ринку, припертого одним боком до високої скали, опришки зачали стріляти (Г. Хоткевич);

Вони ввійшли в невеличкий дворик, де стояла стара, схожа на шопу хата, приперта задньою стіною до крутого схилу гори (П. Колесник).

◇ (1) Припе́ртий до стіни́ (д) див. притиска́ти;

(2) Припе́ртий (припе́рта, припе́рте) на слизьке́ – який опинився у безвихідному становищі.

Припертий на слизьке, німець, зрештою, добував із своєї торби нещасну копійчану бірку (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. припертий — припе́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. припертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приперти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припертий — притиска́ти (припира́ти) / прити́снути (припе́рти) до стіни́ (до сті́нки) кого. Ставити когось у безвихідне становище, домагаючись зізнання, здійснення чого-небудь і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
4. припертий — ПРИПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припе́рти, Опинившись за стадіоном, Терезка помітила Бобальку, який стояв на сідлі велосипеда, припертого до паркана, і стежив за грою (Томч., Готель.., 1960, 209); Попід стіною стояли з піднятими руками штабісти.  Словник української мови в 11 томах