прискалювати
ПРИСКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСКА́ЛИТИ, лю, лиш, док., розм.
Те саме, що примру́жувати.
Прибігла і Ганнуся. Прискалювала око проти сонця, придивляючись на стрункого, загорілого в дорозі юнака (Іван Ле);
Гарчав [песик] на нього, зуби шкірив, кумедно прискалював око, наче кепкуючи з людських вад (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)