пристарювати
ПРИСТА́РЮВАТИ, ює, недок., ПРИСТА́РИТИ, ить, док., кого, розм.
Робити кого-небудь літнім, немолодим; надавати комусь немолодого вигляду.
Жінка та ніколи, здається, не сміялась, і, мабуть, тому уста її набрали вигляд підкови, що вельми пристарювало тітку Несторову (Ірина Вільде);
Думки ні до чого не доведуть, а пристарять, нехай їм усячина! (Марко Вовчок);
– Цифри за нас! – підвищує голос якась ніби зовсім молода людина, що її не в силі пристарити такі солідні рогові окуляри (Є. Кротевич).
Словник української мови (СУМ-20)