пристояти

ПРИСТО́ЯТИ див. присто́ювати.

Значення в інших словниках

1. пристояти — присто́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пристояти — Пристоя́ти. 1. Належати до чиєїсь компетенції. Проти сего напімненя внесло товариство знов рекурс, що місцевому правительству не пристоїть право давати таким товариствам напімненя (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. пристояти — Присто́яти, -того, -їш гл. Постоять, ожидая. Я пристояв, а він минув мене. Н. Вол. у. Трохи пристояв, поки він вийшов. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка