присьорбувати
ПРИСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., що, розм.
Пити невеликими ковтками.
– Сідай лиш, чаю вип'єш. Бери он і булку. Бере [Миколка], осміхається, присьорбує... (А. Тесленко);
Коли всі наїлися і розсілися навколо нього, присьорбуючи з піал пінявий кумис, Джантемир розповів про свою подорож (З. Тулуб);
// Їсти рідку страву, сьорбаючи.
Обідають вони на веранді. Хоч борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений, але вони обоє присьорбують страву охоче, мати навіть підхвалює (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)