причаєний

ПРИЧА́ЄНИЙ, а, е.

1. рідко. Дієпр. пас. до причаї́ти.

– Кажуть, вона вже третій рік, як горить у потайній причаєній любові до нього (О. Кобилянська).

2. у знач. прикм. Який не виявляється на повну силу; стриманий, затамований.

На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур'яну під чиїмись обережними кроками, то причаєне шарудіння (Григорій Тютюнник).

3. у знач. прикм. Який причаївся.

Причаєні по засідках стрільці, за поданим з дзвіниці сигналом, дружно відкрили вогонь по карателях (О. Гончар);

В руках у Галі спалахнув електричний ліхтарик, і світло його впало на причаєну постать Сашка (Ю. Смолич);

Засліплена своєю любов'ю, вітала [кохана] одвертим серцем гарну будучність, не свідома хмарних днів і недолі, причаєної мовчком на дальшій дорозі життя (Н. Кобринська);

Над причаєним у темряві, ніби вимерлим, селом стигла незвична, неприродна тиша (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. причаєний — прича́єний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. причаєний — -а, -е. 1》 рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до причаїти. 2》 у знач. прикм. Який не виявляється у повну силу; стриманий, затамований. 3》 у знач. прикм. Який причаївся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. причаєний — ЗАТАМО́ВАНИЙ (перев. про почуття — який виявляється не повною мірою), СТРИ́МАНИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПРИДУ́ШЕНИЙ, ЗДУ́ШЕНИЙ, ПРИЧА́ЄНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм. В очах його люди побачили затамовану тугу (В. Собко); Щорс почав говорити.  Словник синонімів української мови
4. причаєний — ПРИЧА́ЄНИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до причаї́ти. — Кажуть, вона вже третій рік, як горить у потайній причаєній любові до нього (Коб., III, 1956, 161). 2. у знач. прикм. Який не виявляється у повну силу; стриманий, затамований.  Словник української мови в 11 томах