причаєний

прича́єний

-а, -е.

1》 рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до причаїти.

2》 у знач. прикм. Який не виявляється у повну силу; стриманий, затамований.

3》 у знач. прикм. Який причаївся.

Значення в інших словниках

1. причаєний — прича́єний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. причаєний — ПРИЧА́ЄНИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. пас. до причаї́ти. – Кажуть, вона вже третій рік, як горить у потайній причаєній любові до нього (О. Кобилянська). 2. у знач. прикм. Який не виявляється на повну силу; стриманий, затамований.  Словник української мови у 20 томах
3. причаєний — ЗАТАМО́ВАНИЙ (перев. про почуття — який виявляється не повною мірою), СТРИ́МАНИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПРИДУ́ШЕНИЙ, ЗДУ́ШЕНИЙ, ПРИЧА́ЄНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм. В очах його люди побачили затамовану тугу (В. Собко); Щорс почав говорити.  Словник синонімів української мови
4. причаєний — ПРИЧА́ЄНИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до причаї́ти. — Кажуть, вона вже третій рік, як горить у потайній причаєній любові до нього (Коб., III, 1956, 161). 2. у знач. прикм. Який не виявляється у повну силу; стриманий, затамований.  Словник української мови в 11 томах