пришпорювати
ПРИШПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПО́РИТИ, рю, риш, док., кого.
Шпорами спонукати коня до швидкого бігу.
Яків, пришпорюючи коня, наздоганяв невідомого вершника, озброєного шаблею (А. Шиян);
Котовський пришпорив коня, злетів на горб (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)