пришпорювати

ПРИШПО́РЮВАТИ (спонукати коня до швидкого бігу шпорами), ПІДОСТРО́ЖУВАТИ. — Док.: пришпо́рити, ушпо́рити (вшпо́рити), підостро́жити. Стражники пришпорювали коней (К. Гордієнко); Після кількахвилинного мітингу полк знову рушив уперед, не зменшуючи темпу маршу, а навпаки, ще міцніше вшпоривши коней (О. Гончар); Собакар підострожив коня і подався вскач по стежці, що йшла нагору (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. пришпорювати — пришпо́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пришпорювати — див. шпорити  Словник синонімів Вусика
3. пришпорювати — -юю, -юєш, недок., пришпорити, -рю, -риш, док., перех. Шпорами спонукати коня до швидкого бігу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пришпорювати — ПРИШПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПО́РИТИ, рю, риш, док., кого. Шпорами спонукати коня до швидкого бігу. Яків, пришпорюючи коня, наздоганяв невідомого вершника, озброєного шаблею (А. Шиян); Котовський пришпорив коня, злетів на горб (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
5. пришпорювати — ПРИШПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПО́РИТИ, рю, риш, док., перех. Шпорами спонукати коня до швидкого бігу. Яків, пришпорюючи коня, наздоганяв невідомого вершника, озброєного шаблею (Шиян, Гроза.., 1956, 429); Котовський пришпорив коня, злетів на горб (Смолич, V, 1959, 700).  Словник української мови в 11 томах