пришпорювати
ПРИШПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПО́РИТИ, рю, риш, док., перех. Шпорами спонукати коня до швидкого бігу.
Яків, пришпорюючи коня, наздоганяв невідомого вершника, озброєного шаблею (Шиян, Гроза.., 1956, 429);
Котовський пришпорив коня, злетів на горб (Смолич, V, 1959, 700).
Словник української мови (СУМ-11)