Великий тлумачний словник сучасної мови

пришпорювати

пришпо́рювати

-юю, -юєш, недок., пришпорити, -рю, -риш, док., перех.

Шпорами спонукати коня до швидкого бігу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пришпорювати — пришпо́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пришпорювати — див. шпорити  Словник синонімів Вусика
  3. пришпорювати — ПРИШПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПО́РИТИ, рю, риш, док., кого. Шпорами спонукати коня до швидкого бігу. Яків, пришпорюючи коня, наздоганяв невідомого вершника, озброєного шаблею (А. Шиян); Котовський пришпорив коня, злетів на горб (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  4. пришпорювати — ПРИШПО́РЮВАТИ (спонукати коня до швидкого бігу шпорами), ПІДОСТРО́ЖУВАТИ. — Док.: пришпо́рити, ушпо́рити (вшпо́рити), підостро́жити. Стражники пришпорювали коней (К.  Словник синонімів української мови
  5. пришпорювати — ПРИШПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПО́РИТИ, рю, риш, док., перех. Шпорами спонукати коня до швидкого бігу. Яків, пришпорюючи коня, наздоганяв невідомого вершника, озброєного шаблею (Шиян, Гроза.., 1956, 429); Котовський пришпорив коня, злетів на горб (Смолич, V, 1959, 700).  Словник української мови в 11 томах