Значення в інших словниках пробритий — пробри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови пробритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пробрити || пробрито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови