Орфографічний словник української мови

пробритий

пробри́тий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пробритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пробрити || пробрито, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробритий — ПРОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пробри́ти.  Словник української мови у 20 томах