провинно

ПРОВИ́ННО, розм.

Присл. до прови́нний 2.

– Ви заблудились, – провинно почала говорити Катруся, – то я й подалась за вами (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. провинно — прови́нно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. провинно — розм. Присл. до провинний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провинно — ПРОВИ́ННО, розм. Присл. до прови́нний 2. — Ви заблудились, — провинно почала говорити Катруся, — то я й подалась за вами (Гуц., З горіха..  Словник української мови в 11 томах