провокувати
ПРОВОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що.
1. Навмисне підбурювати кого-небудь на якісь дії, учинки і т. ін.
Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде);
// Навмисне викликати ту чи іншу подію, створювати конфліктну ситуацію і т. ін.
Провокувати війну;
Провокувати конфлікт.
2. мед. Штучно збуджувати яку-небудь хворобу.
3. с. г. Штучно викликати сходження насіння бур'янів для подальшого їх знищення.
Словник української мови (СУМ-20)