провокувати —
див. підбурювати
Словник синонімів Вусика
провокувати —
-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Навмисне підбурювати кого-небудь на якісь дії, вчинки і т. ін. || Навмисне викликати ту чи іншу подію, створювати конфліктну ситуацію і т. ін. 2》 мед. Штучно збуджувати яку-небудь хворобу. 3》 с. г. Штучно викликати сходи насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
провокувати —
див. агітувати, інспірувати, обманювати
Словник чужослів Павло Штепа
провокувати —
ПРОВОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. 1. Навмисне підбурювати кого-небудь на якісь дії, учинки і т. ін. Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде)...
Словник української мови у 20 томах
провокувати —
провокува́ти (від лат. provoco – кидаю виклик, підбурюю) 1. Підбурювати до чогось із зрадницьким наміром. 2. мед. Штучно викликати якісь явища хвороби (напр., напад малярії).
Словник іншомовних слів Мельничука
провокувати —
ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
провокувати —
Провокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
провокувати —
ПРОВОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Навмисне підбурювати кого-небудь на якісь дії, вчинки і т. ін. Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах