Словник синонімів Полюги

провокувати

(спонукати когось до недозволених вчинків) підбурювати, підмовляти, нацьковувати, підбивати когось на щось, під'юджувати, (на бунт) бунтувати.

Словник синонімів Полюги

Значення в інших словниках

  1. провокувати — провокува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. провокувати — (на щось) ПІДБУРЮВАТИ; (конфлікт) викликати, розпалювати, створювати; п-к -УЮЧИЙ, що провокує, здатний спровокувати, ПРОВОКАТОР, провокаційний, (визивний) провокативний.  Словник синонімів Караванського
  3. провокувати — див. підбурювати  Словник синонімів Вусика
  4. провокувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Навмисне підбурювати кого-небудь на якісь дії, вчинки і т. ін. || Навмисне викликати ту чи іншу подію, створювати конфліктну ситуацію і т. ін. 2》 мед. Штучно збуджувати яку-небудь хворобу. 3》 с. г. Штучно викликати сходи насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. провокувати — див. агітувати, інспірувати, обманювати  Словник чужослів Павло Штепа
  6. провокувати — ПРОВОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. 1. Навмисне підбурювати кого-небудь на якісь дії, учинки і т. ін. Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде)...  Словник української мови у 20 томах
  7. провокувати — провокува́ти (від лат. provoco – кидаю виклик, підбурюю) 1. Підбурювати до чогось із зрадницьким наміром. 2. мед. Штучно викликати якісь явища хвороби (напр., напад малярії).  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. провокувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  9. провокувати — Провокува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. провокувати — ПРОВОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Навмисне підбурювати кого-небудь на якісь дії, вчинки і т. ін. Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах