провулочок

ПРОВУ́ЛОЧОК, чка, ч.

Зменш. до прову́лок.

Одразу зорієнтувавшись, Панько нирнув у порожній провулочок (В. Еллан-Блакитний);

Вузенькі провулочки лягли між дерев'яними, переважно двоповерховими корпусами (А. Шиян);

Здавалося, всі жителі Петербурга вирішили побувати на святі в Петергофі. Вони наводнили всі вулиці й провулочки маленького міста (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. провулочок — прову́лочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. провулочок — -чка, ч. Зменш. до провулок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провулочок — ПРОВУ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до прову́лок. Одразу зорієнтувавшись, Панько нирнув у порожній провулочок (Еллан, II, 1958, 30); Вузенькі провулочки лягли між дерев’яними, переважно двоповерховими корпусами (Шиян, Гроза..  Словник української мови в 11 томах