провулочок

ПРОВУ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до прову́лок.

Одразу зорієнтувавшись, Панько нирнув у порожній провулочок (Еллан, II, 1958, 30);

Вузенькі провулочки лягли між дерев’яними, переважно двоповерховими корпусами (Шиян, Гроза.., 1956, 473);

Здавалося, всі жителі Петербурга вирішили побувати на святі в Петергофі. Вони наводнили всі вулиці й провулочки маленького міста (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 69).

Значення в інших словниках

1. провулочок — прову́лочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. провулочок — -чка, ч. Зменш. до провулок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провулочок — ПРОВУ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до прову́лок. Одразу зорієнтувавшись, Панько нирнув у порожній провулочок (В. Еллан-Блакитний); Вузенькі провулочки лягли між дерев'яними, переважно двоповерховими корпусами (А.  Словник української мови у 20 томах