Словник української мови у 20 томах

прогупати

ПРОГУ́ПАТИ, аю, аєш, док.

1. Док. до гу́пати.

Прогупав важко молот;

// Пройти, пробігти, важко ступаючи, проїхати верхи, гупаючи.

Тремтить Тамара, почувши кроки двох німецьких солдатів, які прогупали посеред вулиці в напрямі заводу (А. Хижняк);

Прогупали ми до залу. Публіка вся на нас. Здивовані, роздивляються (із журн.);

// Видати або утворити глухий стукіт (про кроки, підбори чобіт, копита і т. ін.).

Прогупали в коридорі важкі кроки (Ю. Збанацький);

Прогупавши під вікнами кают-компанії важкими підборами своїх чобіт, – з шкіри морського зайця, – він спустився в кубрик (М. Трублаїні).

2. Гупати якийсь час.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прогупати — прогу́пати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прогупати — -аю, -аєш, док. 1》 Док. до гупати. || Пройти, пробігти, важко ступаючи, проїхати верхи, гупаючи. || Видати або утворити глухий стукіт (про кроки, підбори чобіт, копита і т. ін.). 2》 Гупати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогупати — ПРОГУ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. Док. до гу́пати. Прогупав важко молот; // Пройти, пробігти, важко ступаючи, проїхати верхи, гупаючи. Тремтить Тамара, почувши кроки двох німецьких солдатів, які прогупали посеред вулиці в напрямі заводу (Хижняк, Тамара...  Словник української мови в 11 томах