прогупати

ПРОГУ́ПАТИ, аю, аєш, док.

1. Док. до гу́пати.

Прогупав важко молот;

// Пройти, пробігти, важко ступаючи, проїхати верхи, гупаючи.

Тремтить Тамара, почувши кроки двох німецьких солдатів, які прогупали посеред вулиці в напрямі заводу (Хижняк, Тамара, 1959, 17);

Прогупали ми до залу. Публіка вся на нас. Здивовані, роздивляються (Вітч., 11, 1967, 193);

// Видати або утворити глухий стукіт (про кроки, підбори чобіт, копита і т. ін.).

Прогупали в коридорі важкі кроки (Збан., Єдина, 1959, 156);

Прогупавши під вікнами кают-компанії важкими підборами своїх чобіт, — з шкіри морського зайця, — він спустився в кубрик (Трубл., Лахтак, 1953, 26).

2. Гупати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. прогупати — прогу́пати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прогупати — -аю, -аєш, док. 1》 Док. до гупати. || Пройти, пробігти, важко ступаючи, проїхати верхи, гупаючи. || Видати або утворити глухий стукіт (про кроки, підбори чобіт, копита і т. ін.). 2》 Гупати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогупати — ПРОГУ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. Док. до гу́пати. Прогупав важко молот; // Пройти, пробігти, важко ступаючи, проїхати верхи, гупаючи. Тремтить Тамара, почувши кроки двох німецьких солдатів, які прогупали посеред вулиці в напрямі заводу (А.  Словник української мови у 20 томах