прокопчувати
ПРОКО́ПЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОПТИ́ТИ, пчу́, пти́ш, док., що.
Готувати продукти харчування (м'ясо, рибу і т. ін.), піддаючи коптінню (див. копті́ння¹).
Ковбаси можна коптити у димовій трубі печі. Дим, проходячи через трубу, обволікає ковбаси і прокопчує їх (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)