проповідниця
ПРОПОВІ́ДНИЦЯ¹, і, ж.
Жін. до пропові́дник.
Саме того дня, як писар збирав до себе свій конгрес, в село прийшла штундівська проповідниця, якась немолода вже дівка (І. Нечуй-Левицький).
ПРОПОВІ́ДНИЦЯ², і, ж.
Те саме, що амво́н.
– Світ ся валить, любенькі, – ще нині ж таки кричав би святець з проповідниці (П. Козланюк);
Кілька вояків боязко підступили до сходів проповідниці (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)