проповідниця

АМВО́Н (підвищення в церкві, з якого проголошуються проповіді), ПРОПОВІ́ДНИЦЯ, КАЗА́ЛЬНИЦЯ зах. Виступив (єпископ) з вівтаря через дияконські двері.. і зійшов на амвон (О. Ільченко); Кілька вояків боязко підступили до сходів проповідниці (М. Ірчан); — Про неї (матір) говорять, що вона повинна замість мого батька ставати на казальницю і проповідувати (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. проповідниця — пропові́дниця 1 іменник жіночого роду, істота та, хто проповідує пропові́дниця 2 іменник жіночого роду амвон  Орфографічний словник української мови
2. проповідниця — I -і. Жін. до проповідник. II -і, ж. Те саме, що амвон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проповідниця — ПРОПОВІ́ДНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до пропові́дник. Саме того дня, як писар збирав до себе свій конгрес, в село прийшла штундівська проповідниця, якась немолода вже дівка (І. Нечуй-Левицький). ПРОПОВІ́ДНИЦЯ², і, ж. Те саме, що амво́н.  Словник української мови у 20 томах
4. проповідниця — ПРОПОВІ́ДНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до пропові́дник. Саме того дня, як писар збирав до себе свій конгрес, в село прийшла штундівська проповідниця, якась немолода вже дівка (Н.-Лев., IV, 1956, 156). ПРОПОВІ́ДНИЦЯ², і, ж. Те саме, що амво́н.  Словник української мови в 11 томах