Значення в інших словниках
-
проповідниця —
пропові́дниця 1 іменник жіночого роду, істота та, хто проповідує пропові́дниця 2 іменник жіночого роду амвон
Орфографічний словник української мови
-
проповідниця —
ПРОПОВІ́ДНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до пропові́дник. Саме того дня, як писар збирав до себе свій конгрес, в село прийшла штундівська проповідниця, якась немолода вже дівка (І. Нечуй-Левицький). ПРОПОВІ́ДНИЦЯ², і, ж. Те саме, що амво́н.
Словник української мови у 20 томах
-
проповідниця —
АМВО́Н (підвищення в церкві, з якого проголошуються проповіді), ПРОПОВІ́ДНИЦЯ, КАЗА́ЛЬНИЦЯ зах. Виступив (єпископ) з вівтаря через дияконські двері.. і зійшов на амвон (О. Ільченко); Кілька вояків боязко підступили до сходів проповідниці (М.
Словник синонімів української мови
-
проповідниця —
ПРОПОВІ́ДНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до пропові́дник. Саме того дня, як писар збирав до себе свій конгрес, в село прийшла штундівська проповідниця, якась немолода вже дівка (Н.-Лев., IV, 1956, 156). ПРОПОВІ́ДНИЦЯ², і, ж. Те саме, що амво́н.
Словник української мови в 11 томах