проронений
ПРОРО́НЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пророни́ти.
Крізь сумовите висвистування вітру лунало прискорене шкорбання сотень чобіт по горбастому льоду і лише вряди-годи – випадково проронене слово (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)