проронений

проро́нений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до проронити.

Значення в інших словниках

1. проронений — проро́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проронений — ПРОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пророни́ти. Крізь сумовите висвистування вітру лунало прискорене шкорбання сотень чобіт по горбастому льоду і лише вряди-годи – випадково проронене слово (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
3. проронений — ПРОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пророни́ти. Крізь сумовите висвистування вітру лунало прискорене шкорбання сотень чобіт по горбастому льоду і лише вряди-годи — випадково проронене слово (Добр., Очак. розмир, 1965, 168).  Словник української мови в 11 томах