простодушно

ПРОСТОДУ́ШНО.

Присл. до простоду́шний.

Хлопчик всміхнувся простодушно (Марко Вовчок);

Всі маленькі ( діти) крутилися під ногами і простодушно дивилися вгору на Андрія Григоровича (Н. Королева);

Пізнала Марійка Благу вість Євангельську й простодушно її приймала до серденька: як же не вірити, коли бабуся кажуть (Н. Королева);

Була [Марія] добра і простодушно вірила в усе добре, хоч у житті не раз доводилося зазнавати прикрих розчарувань (С. Журахович).

Значення в інших словниках

1. простодушно — простоду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. простодушно — Присл. до простодушний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простодушно — Добродушно  Словник чужослів Павло Штепа
4. простодушно — ПРОСТОДУ́ШНО. Присл. до простоду́шний. Хлопчик всміхнувся простодушно (Вовчок, І, 1955, 385); Була [Марія] добра і простодушно вірила в усе добре, хоч у житті не раз доводилося зазнавати прикрих розчарувань (Жур., Дорога.., 1948, 166).  Словник української мови в 11 томах