протопити —
протопи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
протопити —
I див. протоплювати. II -ів, мн. Те саме, що прокаріоти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
протопити —
I. ТОПИ́ТИ (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці тощо), ПРОТО́ПЛЮВАТИ, ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПАЛИ́ТИ (перев. зі сл. в печі, грубці і т. ін.); ПРОКУ́РЮВАТИ розм. (трохи нагрівати). — Док.: протопи́ти, ви́топити, прокури́ти. Македониха топила в печі (А.
Словник синонімів української мови
протопити —
Протопити, -плю́, -пиш гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074.
Словник української мови Грінченка