протоієрей

ПРОТОІЄРЕ́Й, розм. ПРОТОЄРЕ́Й, я, ч., церк.

Священик, ієрей найвищого чину.

Їхав через Вербівку в школу второкласну, що єсть біля Вербівки в селі одному, .. протоієрей Полієвкт Сохановський (А. Тесленко);

– Балабуха чоловік вчений, займе добру парафію, буде благочинним, а може і протоєреем (І. Нечуй-Левицький).

(1) Митрофо́рний протоієре́й – протоієрей, нагороджений правом носити митру.

Значення в інших словниках

1. протоієрей — протоієре́й іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. протоієрей — І протоєрей 1. Звання, що надають головному серед ієреїв; 2. Особа, що отримала це звання  Словник церковно-обрядової термінології
3. протоієрей — розм. протоєрей, -я, ч., церк. Священик, ієрей найвищого сану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. протоієрей — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн.  Словник синонімів української мови