Великий тлумачний словник сучасної мови

протоієрей

протоієре́й

розм.

протоєрей, -я, ч., церк. Священик, ієрей найвищого сану.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. протоієрей — протоієре́й іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. протоієрей — І протоєрей 1. Звання, що надають головному серед ієреїв; 2. Особа, що отримала це звання  Словник церковно-обрядової термінології
  3. протоієрей — ПРОТОІЄРЕ́Й, розм. ПРОТОЄРЕ́Й, я, ч., церк. Священик, ієрей найвищого чину. Їхав через Вербівку в школу второкласну, що єсть біля Вербівки в селі одному, .. протоієрей Полієвкт Сохановський (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. протоієрей — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн.  Словник синонімів української мови