прощально

ПРОЩА́ЛЬНО.

Присл. до проща́льний.

Прощально киваю головою товаришам по камері (Ю. Збанацький);

Сагайда нагнувся до його впалої колючої щоки, і вони якось особливо по-людському, урочисто й прощально поцілувались (О. Гончар);

* Образно. Десь прощально ґелґотіли гуси, відлітаючи в вирій (О. Ільченко);

Сонце з-за обрію прощально махало червоною косинкою, і дівчина впивалася тим прощанням (В. Симоненко).

Значення в інших словниках

1. прощально — проща́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. прощально — Присл. до прощальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови