Словник української мови у 20 томах

пупорізка

ПУПОРІ́ЗКА, и, ж., розм.

Те саме, що повиту́ха.

Пішла [Мотря] до сусіди, старої баби-пупорізки, що жила недалеко від їх дворища (Панас Мирний);

[Іван Тарасович:] От якби в тебе було яке-небудь ремество: чи вчителька, чи акушерка... [Ліна:] Тьотю, ви чуєте? Татко хотів би, щоб я була пупорізкою! (Я. Мамонтов).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пупорізка — пупорі́зка іменник жіночого роду, істота повитуха розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пупорізка — див. повитуха  Словник синонімів Вусика
  3. пупорізка — -и, ж., розм. Те саме, що повитуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пупорізка — ПОВИТУ́ХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХА розм., ПУПОРІ́ЗКА розм., БА́БА розм., БА́БКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І.  Словник синонімів української мови
  5. пупорізка — Пупорізка, -ки ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини. Драг. 49.  Словник української мови Грінченка