підбігцем
ПІ́ДБІГЦЕМ, присл., розм.
Майже бігом, бігцем.
Вона жваво вимахувала порожнім кошиком і підбігцем спішилася по нову ношу (Леся Українка);
– Доброго дня! – гукнув здалеку Клим і .. підбігцем підійшов до вартового (Р. Іваничук);
Вона .. туго обтягнула своє тіло плащиком і майже підбігцем заквапилася додому (В. Яворівський).
Словник української мови (СУМ-20)