підбігцем

ПІ́ДТЮПЦЕМ розм. (дрібними швидкими кроками, майже бігом), ПІ́ДТЮПКИ розм., ТЮПЦЕ́М розм., ТЮ́ПКИ розм., ПІ́ДБІГЦЕМ розм. Не йшов вулицею.., а підтюпцем, городами та левадами біг, перескакував рівчаки (Д. Бедзик); Жеребець, що підтюпки біг по хутору, почав форкати (В. Москалець); Тюпцем спішив Петро Кузьмич — Чи в кабінет, чи в дім на піч? (С. Олійник); Біля яру Кургуз спинив коня, кинув віжки йому на спину і підбігцем подався до гурту (П. Кочура). — Пор. біго́м, ри́ссю.

Значення в інших словниках

1. підбігцем — пі́дбігцем прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. підбігцем — див. жваво  Словник синонімів Вусика
3. підбігцем — присл., розм. Майже бігом, бігцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підбігцем — ПІ́ДБІГЦЕМ, присл., розм. Майже бігом, бігцем. Вона жваво вимахувала порожнім кошиком і підбігцем спішилася по нову ношу (Леся Українка); – Доброго дня! – гукнув здалеку Клим і .. підбігцем підійшов до вартового (Р. Іваничук); Вона ..  Словник української мови у 20 томах
5. підбігцем — ПІ́ДБІГЦЕМ, присл., розм. Майже бігом, бігцем. Вона жваво вимахувала порожнім кошиком і підбігцем спішилася по нову ношу (Л. Укр., III, 1952, 664); Вигинаючись і злосливо похитуючи головою, підбігцем тягнув [ішак] на собі клунки прядива й свого господаря (Досв., Гюлле, 1961, 164).  Словник української мови в 11 томах
6. підбігцем — Підбігцем нар. Слегка бѣгомъ, почти бѣгомъ. Ішла, а де і підбігцем, та поки прийшла додому. Кв.  Словник української мови Грінченка