підбій
ПІДБІ́Й¹, бо́ю, ч., рідко.
Внутрішній бік (звичайно крила птаха).
Підбій крила [качура] і пахові пера білі (з наук. літ.);
Над водою, сяючи білим підбоєм круто вигнутих крил, неквапно пролетів зимовий кобець (М. Стельмах).
ПІДБІ́Й², бо́ю, ч., спец.
1. Відрубування знизу кам'яного вугілля, руди та іншої породи від масиву для полегшення відбою.
В музеї виставлені найновіші типи бурових колонок-різців, що прискорюють процес буріння: .. дрібнорізцеві, що працюють за принципом “підбою і відбою” (з наук.-попул. літ.).
2. Ніша, нора і т. ін., видовбані в стіні ями.
В житлах виявлені господарські споруди – ніші у стіні та ями з підбоєм (з наук. літ.);
Катакомбні поховання відносять до першої половини II тисячоліття до н. е. Поховальний обряд передбачав спорудження в одній із стінок могильної ями ніші або підбою (катакомби), куди клали померлого (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)