підбій

підбі́й

I -бою, ч., рідко.

Внутрішній бік (звичайно крила птаха).

II -бою, ч., спец.

1》 Відрубування знизу кам'яного вугілля, руди та іншої породи від масиву для полегшення відбою.

2》 Ніша, нора і т. ін., видовбані в стіні ями.

Значення в інших словниках

1. підбій — підбі́й 1 іменник чоловічого роду вирубування породи рідко підбі́й 2 іменник чоловічого роду ніша  Орфографічний словник української мови
2. підбій — ПІДБІ́Й¹, бо́ю, ч., рідко. Внутрішній бік (звичайно крила птаха). Підбій крила [качура] і пахові пера білі (з наук. літ.); Над водою, сяючи білим підбоєм круто вигнутих крил, неквапно пролетів зимовий кобець (М. Стельмах). ПІДБІ́Й², бо́ю, ч., спец.  Словник української мови у 20 томах
3. підбій — ЗАГЛИ́БИНА (заглиблене місце на чому-небудь), ЗАГЛИ́БЛЕННЯ, ПОГЛИ́БЛЕННЯ рідко; ВИ́ЇМКА, Я́МКА, ГЛИ́БКА діал. (невелика заглибина); ЗАПА́ДИНА (більших розмірів); ВДА́ВЛЕННЯ (УДА́ВЛЕННЯ), ВМ'Я́ТИНА (УМ'Я́ТИНА) рідко (від удару або тиснення); НІ́ША...  Словник синонімів української мови
4. підбій — ПІДБІ́Й¹, бо́ю, ч., рідко. Внутрішній бік (звичайно крила птаха). Підбій крила [качура] і пахові пера білі (Птахівн., 1955, 37); Над водою, сяючи білим підбоєм круто вигнутих крил, неквапно пролетів зимовий кобець (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 699).  Словник української мови в 11 томах
5. підбій — Підбій, -бою м. 1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5.  Словник української мови Грінченка