підвечірок
ПІДВЕЧІ́РОК, рку, ч., розм.
1. Споживання їжі між обідом і вечерею.
Хлопці бралися за підвечірок, припрошуючи до гурту й Художника (О. Гончар);
Мене запросили ґазди на підвечірок (із журн.).
2. Страва, приготована для споживання між обідом і вечерею.
[Півторак (присуває тарілку):] Ну, пане писарю, ось вам підвечірок (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)