підвечірок
ПО́ЛУДЕНЬ розм. (приймання їжі між обідом і вечерею чи опівдні; сама ця їжа), ПОЛУ́ДНАННЯ розм., ПОЛУ́ДЕНОК розм., ПІДВЕЧІ́РОК розм., ПОЛУ́ДНЕ (ПОЛУ́ДНЄ) діал. За обідом ішов полудень, далі вечеря (Ю. Яновський); — Жінко! — загукав Юхим. — Давай полудень у торбу, я на поле йду (В. Кучер); Вузлик з полуднанням несла (Домащучка) на сапі, а в тому вузлику — пиріжки з маком та печеними буряками (Є. Гуцало); Німий запримітив Лепетю лиш тепер, коли вона принесла своєму чоловікові на міст полуденок (П. Загребельний); Надійшла пані комісарова, і знову підвечірок, і говорення про сенсації дня (Уляна Кравченко); З гори, де розлігся панський двір, донеслися голосні крики і тоненько задзеленькав дзвінок, що скликує робітників на полудне (Мирослав Ірчан); Опівдні виїхав на лан економ. Підпершись у бік рукою, на котрій висіла нагайка, він гукнув: — Гей, баби! На полуднє! (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови