Орфографічний словник української мови

підвечірок

підвечі́рок

іменник чоловічого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підвечірок — -рку, ч., розм. 1》 Споживання їжі між обідом і вечерею. 2》 Страва, приготована для споживання між обідом і вечерею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підвечірок — ПІДВЕЧІ́РОК, рку, ч., розм. 1. Споживання їжі між обідом і вечерею. Хлопці бралися за підвечірок, припрошуючи до гурту й Художника (О. Гончар); Мене запросили ґазди на підвечірок (із журн.). 2. Страва, приготована для споживання між обідом і вечерею.  Словник української мови у 20 томах
  3. підвечірок — ПО́ЛУДЕНЬ розм. (приймання їжі між обідом і вечерею чи опівдні; сама ця їжа), ПОЛУ́ДНАННЯ розм., ПОЛУ́ДЕНОК розм., ПІДВЕЧІ́РОК розм., ПОЛУ́ДНЕ (ПОЛУ́ДНЄ) діал. За обідом ішов полудень, далі вечеря (Ю. Яновський); — Жінко! — загукав Юхим.  Словник синонімів української мови
  4. підвечірок — Підвечі́рок, -рку; -чі́рки, -рків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підвечірок — ПІДВЕЧІ́РОК, рку, ч., розм. 1. Споживання їжі між обідом і вечерею. Мене запросили газди на підвечірок (Письмен. зблизька, 1958, 93). 2. Страва, приготована для споживання між обідом і вечерею. [Півторак (присуває тарілку):] Ну, пане писарю, ось вам підвечірок (Фр., IX, 1952, 61).  Словник української мови в 11 томах
  6. підвечірок — Підвечірок, -рку м. Закуска предъ ужиномъ.  Словник української мови Грінченка