підвечірок
ПІДВЕЧІ́РОК, рку, ч., розм.
1. Споживання їжі між обідом і вечерею.
Мене запросили газди на підвечірок (Письмен. зблизька, 1958, 93).
2. Страва, приготована для споживання між обідом і вечерею.
[Півторак (присуває тарілку):] Ну, пане писарю, ось вам підвечірок (Фр., IX, 1952, 61).
Словник української мови (СУМ-11)