підказування

ПІДКА́ЗУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. підка́зувати.

Школярі то з того, то з другого боку підказували, і по хаті знай носилися то крикливий, обривчатий гук школяра, то тихе підказування товариства (Панас Мирний);

– Вважаю за найбільшу несправедливість, коли вчитель карає учня двійкою – ну, за пустощі, за підказування (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. підказування — підка́зування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підказування — -я, с. Дія за знач. підказувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підказування — ПІДКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. підка́зувати. Школярі то з того, то з другого боку підказували, і по хаті знай носилися то крикливий, обривчатий гук школяра, то тихе підказування товариства (Мирний, IV, 1955, 110)...  Словник української мови в 11 томах
4. підказування — Підказування, -ня с. Подсказываніе.  Словник української мови Грінченка