підказування

ПІДКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. підка́зувати.

Школярі то з того, то з другого боку підказували, і по хаті знай носилися то крикливий, обривчатий гук школяра, то тихе підказування товариства (Мирний, IV, 1955, 110);

— Вважаю за найбільшу несправедливість, коли вчитель карає учня двійкою — ну, за пустощі, за підказування (Донч., V, 1957, 411).

Значення в інших словниках

1. підказування — підка́зування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підказування — -я, с. Дія за знач. підказувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підказування — ПІДКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. підка́зувати. Школярі то з того, то з другого боку підказували, і по хаті знай носилися то крикливий, обривчатий гук школяра, то тихе підказування товариства (Панас Мирний); – Вважаю за найбільшу несправедливість...  Словник української мови у 20 томах
4. підказування — Підказування, -ня с. Подсказываніе.  Словник української мови Грінченка