підморгування

ПІДМО́РГУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. підмо́ргувати.

Те соромітне підморгування, що ним почастував Суліман Катерину, буквально її перевернуло (Ірина Вільде);

Дядько Софрон кивав головою, посміхався і підморгував. І в цьому підморгуванні, в посмішці було навіть щось завзяте, злорадне, тожествуюче (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. підморгування — підмо́ргування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підморгування — -я, с. Дія за знач. підморгувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підморгування — ПІДМО́РГУВАННЯ, я, с. Дія за знач. підмо́ргувати. Те соромітне підморгування, що ним почастував Суліман Катерину, буквально її перевернуло (Вільде, Сестри.., 1958, 402).  Словник української мови в 11 томах