підмощений

ПІДМО́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підмости́ти.

[Єфрем:] Гребля вузенька, підмощена гнойком та соломкою, вся так і двигтить, здається, що ось-ось за водою піде (М. Кропивницький);

Тамара відчувала, як дерев'яніють ноги, як примерзло до землі підмощене під коліна плаття (А. Хижняк);

// підмо́щено, безос. пред.

Тут вряд вози, біля возів підмощено землі, щоб коні стояли передком на горбку, – тоді вони поставніші, рівніші... (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. підмощений — підмо́щений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підмощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підмостити. || підмощено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підмощений — Підмо́щений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. підмощений — ПІДМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підмости́ти. [Єфрем:] Гребля вузенька, підмощена гнойком та соломкою, вся так і двигтить, здається, що ось-ось за водою піде (Кроп.  Словник української мови в 11 томах