Великий тлумачний словник сучасної мови

підмощений

підмо́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підмостити.

|| підмощено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підмощений — підмо́щений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. підмощений — ПІДМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підмости́ти. [Єфрем:] Гребля вузенька, підмощена гнойком та соломкою, вся так і двигтить, здається, що ось-ось за водою піде (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. підмощений — Підмо́щений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. підмощений — ПІДМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підмости́ти. [Єфрем:] Гребля вузенька, підмощена гнойком та соломкою, вся так і двигтить, здається, що ось-ось за водою піде (Кроп.  Словник української мови в 11 томах