Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

підмощений

Підмо́щений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. підмощений — підмо́щений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. підмощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підмостити. || підмощено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмощений — ПІДМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підмости́ти. [Єфрем:] Гребля вузенька, підмощена гнойком та соломкою, вся так і двигтить, здається, що ось-ось за водою піде (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. підмощений — ПІДМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підмости́ти. [Єфрем:] Гребля вузенька, підмощена гнойком та соломкою, вся так і двигтить, здається, що ось-ось за водою піде (Кроп.  Словник української мови в 11 томах